Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало?

Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало?

Автор: Сергій Гузь.

Плани українського уряду щодо ліквідації Фонду соціального страхування можуть призвести до скорочення або навіть припинення виплат допомоги через хворобу та непрацездатність на робочому місці. Про це попереджають профспілкові активісти, пише британське видання openDemocracy про ситуацію в Україні.

Реформи трудових відносин та соціальної сфери в України, що воює, стають дедалі радикальнішими. Вересень, що минув, не став винятком: керівна партія “Слуга народу” змогла провести через парламент законопроєкт №3663 про ліквідацію Фонду соціального страхування України (ФССУ) та передачі його функцій Пенсійному фонду України (ПФУ).

Критики реформи вважають, що ця ініціатива стане останнім заходом щодо реструктуризації соціально-економічної політики України у воєнний час, і зазначають, що ці плани були розроблені ще до війни.

“На мій погляд, передача функцій Фонду соцстраху до Пенсійного фонду не має жодного відношення до посилення соціального захисту населення, – каже Наталія Ломоносова, аналітик незалежного дослідницького центру Cedos. – Це виглядає скоріше як частина комплексного плану зі скорочення витрат на соціальний захист”.

Профспілкові активісти вважають, що власний уряд атакує їх тоді, коли найбільше потрібна єдність, а самі члени профспілок захищають Україну від російської агресії й не  можуть покинути фронт, щоб захистити свої права.

Хто винен, що грошей нема?

Фонд соціального страхування України фінансує страхові виплати у разі тимчасової втрати працездатності через хворобу, декретні, виплати за інвалідністю чи професійними захворюваннями, страхування від нещасних випадків на виробництві, а також надає медичні та соціальні послуги застрахованим.

Однією з найважливіших функцій Фонду є розслідування нещасних випадків на виробництві, що призвели до смерті чи інвалідності, а також їх профілактика.

Фонд – некомерційна самоврядна організація, його доходи не включаються до державного бюджету, а управління здійснюється на паритетних засадах державою, роботодавцями та профспілками (представниками найманих працівників).

Відділення фонду є по всій країні, а в його штаті працює близько 5200 фахівців. Тільки за перше півріччя 2022 року Фонд опрацював 1,6 млн заявок зі страхових виплат на суму 9,6 млрд гривень (262 млн євро).

Однак війна та епідемія ковіду призвели до того, що в бюджеті Фонду утворився величезний дефіцит, який уже призвів до затримок з оплатою лікарняних, виплати допомоги породіллям та перебоям з іншими соціальними виплатами. За даними самого ФССУ, на кінець вересня 2022 року затримка з перерахуванням грошей у багатьох областях досягла трьох місяців.

Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало? - ФОТО

Голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова вважає, що ліквідація ФССУ та передача його функцій пенсійному фонду була необхідна “для того, щоб ми не знекровили економіку у воєнний час”. Наталія Землянська, заступник голови правління ФССУ, визнає, що дефіцит бюджету – це велика проблема. Однак, на її думку, причина не в принциповій збитковості Фонду, а у величезних виплатах, які ФССУ змушений був робити через епідемію ковіду.

Минулого року дефіцит ФССУ перевищив 2 млрд гривень (55 млн євро) і ці гроші довелося брати в бюджеті країни. Наталія Землянська вважає, що цього можна було б уникнути, якби не два фатальні для Фонду урядові рішення. Спочатку у 2016 році розмір ЄСВ – єдиного соціального внеску, що включає внесок до Пенсійного фонду, страхування від тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві та безробіття – було зменшено майже вдвічі. А потім частка фонду соцстраху від загального обсягу ЄСВ була урізана із 14% до 9%.

Але навіть після цього грошей вистачало, доки не почалася епідемія. На думку Наталії Землянської, Пенсійний фонд, дефіцит якого в сотню разів більший за дефіцит соцстраху, як чорна діра проковтне весь бюджет ФССУ. І жодної економії коштів (орієнтовно 2-3 мільярди гривень, тобто близько 55-70 млн євро), на яку, очевидно, розраховує Галина Третьякова, просто не вийде. Проте через деякий час може виявитися, що частину бюджету соціального страхування передадуть від державного фонду до приватних страхових компаній.

Приватне проти державного

Ідею залучення до соціального страхування приватних фондів було озвучено Галиною Третьяковою ще в січні 2020 року. Обговорюючи на одній із зустрічей необхідні реформи соцстрахування, вона сказала, що “декомунізація системи соціального страхування виведе Фонд на міжнародні стандарти фінансової звітності та дасть змогу перейти до приватного страхування”. За словами Третьякової, “залучення приватних страховиків може пройти на конкурентних умовах”.

Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало? - ФОТО
Галина Третьякова

У липні 2022 року Третьякова нагадала про ці плани на засіданні очолюваного нею парламентського Комітету: “Роботодавець може закуповувати своє страхове покриття, свою відповідальність перед працівником чи у держави, чи у приватному секторі. Але приватний сектор дасть чесну ціну такого страхування”.

Володимир Саєнко, заступник голови Федерації профспілок України, розцінив ці слова як відкрите лобіювання інтересів приватних страхових компаній.

Його думку поділяють й інші експерти. Наталія Землянська, яка представляє у ФССУ бік профспілок (вона також очолює профспілку виробників та підприємців), вважає, що йдеться про 35 мільярдів гривень із бюджету фонду. На її думку, частина цих грошей після ліквідації фонду може бути передана приватним страховим компаніям.

При цьому, на відміну від Фонду соціального страхування, що діє, приватні страховики не зобов’язані включати до складу засновників чи управління фондом представників держави, профспілок і роботодавців. Щобільше, фінансові активи Фонду є публічними та підзвітними – на відміну від приватних страховиків, де це справа добровільна. За останні роки низка приватних страхових фондів в Україні збанкрутувала, а за інфляції в країні на рівні 30% їх можливості щодо виплат можуть бути обмежені.

Суперництво реформаторів

Проти законопроєкту №3663 довгий час виступало і профільне Міністерство соціальної політики на чолі з Мариною Лазебною. Крім юридичних недоліків, основні претензії до законопроєкту стосувалися того, що він не вирішує основних проблем, із якими стикається фонд соцстрахування, включаючи подолання фінансового дефіциту.

Марина Лазебна пропонувала зосередитись на підвищенні ефективності роботи фонду. У жовтні 2021 року у парламенті було зареєстровано урядовий законопроєкт №6171. У разі ухвалення, планувалося впровадити цифровізацію сервісних послуг фонду, посилити повноваження уряду в управлінні фондом та збільшити страхове навантаження на роботодавців: йшлося про збільшення числа “лікарняних” днів, що оплачуються роботодавцем – з 5 до 7.

Менш як за місяць Галина Третьякова зареєструвала альтернативний законопроєкт №6171-2. Він майже повністю копіював урядовий законопроєкт, але додатково пропонував внести радикальні зміни до Кодексу законів про працю та інших законів, що регулюють тривалість відпусток. Безпосередньо до діяльності Фонду соцстрахування ці новації стосунку не мали.

Обидва законопроєкти були розкритиковані профспілками та роботодавцями.

Ситуація різко змінилася у липні цього року, коли Марина Лазебна подала у відставку з посади міністра соціальної політики. Сама вона не коментувала причини своєї відставки, проте представники профспілок, опитані нами, впевнені, що це сталося через тиск на міністерство у зв’язку з ситуацією у Фонді соцстрахування.

Ставлення міністерства на чолі з новим керівником до законопроєкту №3663 різко змінилося, і там вирішили його підтримати. Після чого так звана “монобільшість” керівної партії остаточно ухвалила закон про ліквідацію Фонду соцстрахування та передачі цих функцій Пенсійному фонду.

“Ми повинні переглянути зобов’язання держави, і вони повинні відповідати можливостям держави в даний конкретний історичний момент”, – сказала Третьякова OpenDemocracy.

Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало? - ФОТО
Наталія Ломоносова

У аналітика Наталії Ломоносової злиття ФССУ з Пенсійним фондом викликає питання: як держава зможе впоратися з виплатами в умовах воєнного часу? “В умовах війни кількість осіб, які претендують на страхові виплати, тільки зростатиме, – каже Ломоносова. – Отже, неминуче зростатиме й адміністративне навантаження, і дивно було б у таких умовах не просто скорочувати штат Фонду соцстраху, а й скорочувати його так радикально – шляхом ліквідації та зведення до кількох підрозділів у рамках Пенсійного фонду.”

Ломоносова зазначила, що український уряд має намір переглянути свої зобов’язання щодо соціального забезпечення, виходячи з того, що “у держави не повинно бути непокритих фінансових соціальних зобов’язань”. “На практиці це може означати лише одне: скорочення цих зобов’язань”, – сказала вона.

Натяки на “зовнішнє управління”

Протести профспілок та опозиції щодо законопроєкту №3663, їх апеляція до європейського законодавства та міжнародних норм, змусили Галину Третьякову кинути з парламентської трибуни ризиковану фразу, порівнявши директиви ЄС із зовнішнім управлінням: “Директиви ЄС не наказують, яким чином та чи інша країна організовує соціальне страхування… Мені здається, ми не повинні допускати зовнішнього управління в нашій країні…”

Апеляція до європейських директив виникла не випадково. Прийняття чергового законопроєкту, який б’є по правах профспілок, показало, що всередині України профспілки не мають ані ресурсів, ані інструментів, щоб зупиняти подібні законопроєкти. В умовах воєнного часу вони не можуть використовувати крайні методи боротьби – масові акції протесту та страйку. Єдине, що їм залишається – це просити підтримки у європейських та міжнародних організацій, які могли б вплинути на позицію керівної партії та президента.

Михайло Волинець, депутат парламенту та голова Конфедерації вільних профспілок України, та лідер опозиційної партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко провели наприкінці вересня серію зустрічей з представниками Міжнародної організації праці та глобальних профспілок.

Реформа соціального страхування в Україні: навіщо знищувати те, що працювало? - ФОТО

“Ми поінформували їх про порушення конвенцій МОП, договору про асоціацію з ЄС, директив ЄС при ухваленні українським парламентом низки законопроєктів, що обмежують трудові та профспілкові права, – повідомив Волинець. – Усі стурбовані, що ухвалення таких законів може накласти негативний відбиток на імідж України та загальмувати її вступ до ЄС”.

Проте подібні зустрічі та підтримка не допоможуть українським профспілкам швидко змінити ситуацію та повернути втрачені права. Як визнає Михайло Волинець, у МОП готові проаналізувати прийняті законопроєкти, та ті що готуються, дати свої рекомендації та навіть направити місію в Україну. Але все це займе досить тривалий час.

Парламентській опозиції вдалося на короткий час заблокувати імплементацію закону про ліквідацію Фонду соцстрахування, зареєструвавши постанови про скасування результатів голосування за цей законопроєкт. Але 7 жовтня український парламент відхилив ці постанови, чим дав хід прийнятому закону, щоб уже з 1 січня 2023 року функції соцстрахування повністю перейшли до Пенсійного фонду. Тепер останнє слово за президентом Зеленським, котрий може накласти вето на закон.

Якщо цього не станеться, то 4-5 тисячам фахівців, які працювали у Фонді соціального страхування, загрожує скорочення: такий прогноз профспілкових експертів. І хоча частина фахівців може перейти на роботу до Пенсійного фонду, інші з великою ймовірністю почнуть позиватися до держави через втрату роботи. І замість економії коштів Пенсійний фонд може мати справу з додатковими витратами на судові витрати, виплати компенсацій та облаштування нових співробітників. Все разом це може повністю “з’їсти” заявлену економію 2-3 млрд гривень (55-80 млн євро).

Все це відбуватиметься у розпал війни. За словами Наталії Землянської, системі соцстрахування загрожує повний колапс – а отже, і втрата тисяч індивідуальних справ, без яких виплата соціальної допомоги страховим фондом буде неможливою. “Навіщо знищувати те, що й так працювало?” – ставить риторичне запитання Землянська.