«Тиха окупація» в Кам’янському, або як рослини-агресори захоплюють світ

«Тиха окупація» в Кам’янському, або як рослини-агресори захоплюють світ

Автор: Валентин Фіголь.

В природі теж існують агресори – навіть серед рослин. «Тиха окупація» чужоземними представниками чужоземної флори спостерігається, зокрема, в Кам’янському та його околицях.

Це звичайнісінькі рослини, які на своїй батьківщині поводили себе чемно, відігравали роль добропорядного члена екосистеми, розповів кандидат біологічних наук Олексій Коваленко. Але, потрапивши на нові території, вони стали агресорами та окупантами, витісняючи місцеву флору.

Причини успішності їхніх вторгнень не завжди зрозумілі – часто вони полягають у відсутності природних ворогів, наявності сприятливих до проникнення екосистем та ефективному використанні поживних речовин.

Наприклад, під час цвітіння амброзії багато публікацій про цей алергенний вид ілюструють зовсім не її зображенням, а фотографією представників роду Золотушник (Solidago), найчастіше золотушнику канадського (S. canadensis) та найвищого (S. altissima).

Ці два види потрапили до нас з Північної Америки й теж неабиякі мастаки у перетворенні довкілля на території екологічної катастрофи.

В Європі вид відомий з 1735 року. Золотушник спочатку вирощували як декоративну рослину на клумбах та в палісадниках. В середині 19 століття він почав активно дичавіти та безконтрольно поширюватися. Один пагін може утворити до 10 тисяч насінин, які за допомогою нехитрих пристосувань до польоту мандрують повітрям у пошуку нової доступної оселі. Золотушник канадський чудово поширюється не лише насінням, а й фрагментами кореневищ.

Використання рослини в букетах часто перетворює людей на безплатну службу доставляння та поширення виду. Окремі рослини золотушнику канадського можуть жити до сотні років та формувати зарості із щільністю 300 пагонів на квадратний метр. Це призводить до зміни структури рослинних угруповань та витіснення місцевих видів.

У себе на батьківщині золотушник контролюється великими травоїдними тваринами, а в Європі на рослину як їжу дивляться переважно равлики та деякі гризуни.

І хоч екологічна шкода від вторгнення північноамериканських золотушників безсумнівна, на відміну від амброзії золотушнику канадському не так просто викликати алергічні реакції. Його важкий пилок потребує переносників комах і далеко вітром не поширюється. І лише збіг у часі цвітіння з іншими алергенними рослинами часто кидає на золотушник тінь вини за чхання та інші реакції.

Ще одна рослина-окупант – ваточник сирійський. Попри свою назву, ваточник сирійський (Asclepias syriaca) не походить з території Сирії, а є північноамериканським переселенцем. Ця плутанина виникла скоріш за все через помилку ботаніка Карла Клузіуса.

Напевне сказати, коли вид чужинець отаборився в Україні, складно. Очевидно, це сталося не так давно – в 19 ст.

У 1863 році його вже точно вирощували в Київському ботанічному саду, а невдовзі почали культивувати й в Білій Церкві. Основна мета вселення полягала не у створенні екологічної проблеми, а у його використанні як каучуконоса. Однак у ваточника були інші плани – уже з 1887 року його починають фіксувати в здичавілому стані.

В околицях Кам’янського ваточник ще років 10 тому був екзотикою.

Він легко освоює бідні піщані ґрунти, окуповує узбіччя доріг, перелоги, а іноді проникає навіть в узлісся та степи. Активне кореневе розмноження допомагає загонам першої хвилі вторгнення розширювати сферу свого впливу на 3 м в діаметрі за рік.

Насіннєве розмноження готує другу хвилю інвазії й далеко не кожна екосистема може її витримати. Ваточник гальмує або й повністю припиняє процеси відновлення рослинності після впливу людини.

В умовах сільськогосподарських земель ваточник має славу злісного бур’яну, який знижує врожайність багатьох культур більш ніж на 20%.

«Тиха окупація» в Кам’янському, або як рослини-агресори захоплюють світ - ФОТО
Золотушник
«Тиха окупація» в Кам’янському, або як рослини-агресори захоплюють світ - ФОТО
Ваточник