Уряд розглядає зміни до Закону України «Про захист прав споживачів»

Уряд розглядає зміни до Закону України «Про захист прав споживачів»

На сьогодні все більше бізнес-процесів переноситься на онлайн-платформи. Оскільки споживачі все більше товарів купують через Інтернет-магазини, багато компаній пропонують споживачам реєстрацію в особистих кабінетах з метою ефективної комунікації зі споживачами та надання доступу до експлуатаційних документів.

Реєстрація в особистому кабінеті надає споживачеві можливість перевірити оригінальність товару та його подальше гарантійне обслуговування. У зв’язку з цим виникла потреба врегулювати на законодавчому рівні надання експлуатаційних документів в електронному вигляді при гарантійному обслуговуванні товарів. Таке нововведення допоможе українським споживачам уникнути зберігання експлуатаційних документів у паперовому вигляді або ймовірності їх загубити.

06 вересня 2022 року на черговому пленарному засіданні Верховною Радою України було розглянуто питання щодо нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон). Законопроєкт спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

Ухвалення нового законопроєкту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності.

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які виробляють, продають товари чи харчові продукти, виконують роботи чи надають послуги, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Складається Закон з дев’яти розділів та 43 статей.

Дія цього Закону не поширюється на правовідносини щодо:

  • переходу права власності на об’єкти, вилучені з цивільного обороту
    або обмежені в цивільному обороті відповідно до законодавства;
  • правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації відповідно до законодавства;
  • правочину, який стосується грального бізнесу, у тому числі парі, тоталізатори та інші азартні ігри, або проведення лотерей;
  • надання медичних та/або соціальних послуг;
  • надання адміністративних послуг;
  • будівництва нових будівель, значного переобладнання будівель, що існують, та оренди житлових приміщень;
  • реалізації майна, на яке звернено стягнення.

 Законопроєктом, зокрема, пропонується:

  • визначити принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;
  • поширити дію Закону «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі-продажу (доставляння) харчової продукції в інтернет-магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);
  • визначити сфери, на які не поширюється дія цього Закону, для уникнення дублювання контрольних функцій органів державного нагляду (контролю);
  • визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
  • визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі
    та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчика (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання;
  • надати Головному управлінню Держпродспоживслужби право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайтів (частини вебсайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання,
    які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів;
  • звільнити суб’єктів господарювання від обов’язку створювати обмінний фонд товарів;
  • впровадити надання суб’єктами господарювання документів,
    що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі;
  • надати споживачеві право на заміну товару на такий самий
    або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує понад чотирнадцять календарних днів;
  • надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту тощо.

У разі прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2023 року (крім частини дев’ятої статті 13, яка набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом, пункту 14 частини другої статті 31, абзацу п’ятого частини сьомої статті 38 та статті 39 цього Закону, які набирають чинності та застосовуються після прийняття відповідного законодавчого акта, що визначатиме порядок створення, статус та умови функціонування органів позасудового розв’язання спорів між споживачем та суб’єктом господарювання).

 Марина Гурська, директор департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики міської ради